| Файл | Размер файла | Последнее изменение |
|---|---|---|
 Інструкція з охорони праці по загальним питанням з електробезпеки на виробничих | 85 Kb | 21.11.2011 03:53 |
Загальні положення
1.1. Інструкція по загальних питаннях електробезпеки на виробничих майданчиках розроблена на підставі Законодавства України по охороні праці і являється нормативним документом в межах підприємства.
Особи, що порушили вимоги інструкції несуть персональну відповідальність в установленому Законом порядку: дисциплінарну, матеріальну або карну – в залежності від наслідків спричинених порушенням.
1.2. Дія інструкції поширюється на всі дільниці підприємства, та встановлює вимоги електробезпеки при експлуатації постійних або тимчасових електроустановок.
1.3. Експлуатація електроустановок відноситься до робіт, що виконуються в умовах підвищеної небезпеки.
До установок і до персоналу, що обслуговує їх встановлюються спеціальні вимоги, викладені в Правилах безпечної експлуатації споживачів (ПБЕЕС), Правилах будови електроустановок (ПБЕ), Правилах технічної експлуатації (ПТЕ).
1.4 .В кожній організації з числа інженерно-технічних працівників наказом директора призначається особа відповідальна за електрогосподарство підприємства. Наказ або розпорядження про призначення особи відповідальної за електрогосподарство видається після атестації працівника по електробезпеці в обсягах ІV або V групи з електробезпеки, відповідно до наявних електроустановок напругою до 1000 В або понад 1000 В.
1.5. Керівнику підприємства забороняється покладати на особу відповідальну за електрогосподарство обов¢язки не властиві його основній діяльності.
1.6. На відповідального за електрогосподарство покладається організація та забезпечення безперебійного і безпечного електропостачання та експлуатація енергетичного обладнання, електроустановок і мереж, радіо та телефонного зв¢язку будівельних об¢єктів.
1.7. Особа відповідальна за електрогосподарство підприємства зобов¢язана забезпечити:
- нагляд за справним технічним станом та виконанням правил техніки безпеки при монтажі, експлуатації електрообладнання, а також регулярний технічний огляд їх для своєчасного направлення в ремонт;
- складання інструкцій по безпечній експлуатації ремонті і обслуговуванню діючих електроустановок;
- організацію навчання, інструктажу та періодичної перевірки знань персоналу, обслуговуючого електроустановки;
- всі дільниці підприємства черговим електричним персоналом згідно змінного графіка робіт, організувати робоче місце для нього, технічне керівництво та контроль за роботою;
- наявність та своєчасну перевірку електрозахисних засобів та протипожежного інвентаря;
- організацію та своєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів і профілактичних випробувань електрообладнання, апаратури, мереж, заземлень;
- організацію правильної видачі електрофікованого інструмента та контроль за його безпечною експлуатацією;
- виконання приписів Держнаглядохоронпраці та інших контролюючих органів;
- регулярне (не рідше одного разу в місяць) обстеження стану електробезпеки підвідомчих йому об¢єктів, підготовку заходів, направлених на усунення виявлених порушень, контроль за їх виконанням;
- оформлення заявок на отримання електроматеріалів обладнання, інвентарних пристроїв та захисних засобів.
1.8. Відповідальний за електрогосподарство має право:
- давати керівникам виробничих дільниць вказівки та приписи по всіх питаннях утримання і експлуатації електрогосподарства та використання електроенергії;
- представити електротехнічний персонал за хорошу роботу до відзначення, а також подавати клопотання про накладення покарання на порушників інструкцій і правил безпечного ведення робіт.
1.9. Відповідальний за електрогосподарство зобов¢язаний заборонити роботу технічно несправних або не відповідаючих вимогам ПБЕЕС, ПБЕ, ПТЕ механізмів, станків і електроустановок до приведення їх технічного стану до вимог чинних нормативних документів, або заборонити некваліфіковану експлуатацію технічно справних електроустановок.
1.10. На виконавців робіт (старших виконавців робіт) покладається організація та нагляд за правильним і безпечним використанням електричних установок.
1.11. До призначення на самостійну роботу, пов¢язану з обслуговуванням електроустановок, а також при перерві в роботі більше шести місяців електротехнічний персонал зобов¢язаний пройти виробниче навчання на робочому місці. Навчання повинно проводитись під керівництвом досвідченого робітника з числа електротехнічного персоналу підприємства під наглядом особи, відповідальної за електрогосподарство. По закінченню навчання здійснюється перевірка знання ПБЕЕС, ПБЕ, ПТЕ, інструкцій та схем експлуатуємих електроустановок і присвоїти або підтвердити відповідну кваліфікаційну групу по електробезпеці.
1.12. Особи, що допускаються до робіт по обслуговуванню електроустановок, повинні бути не молодше 18 років.
1.13. Особи, що допускаються до робіт по обслуговуванню електроустановок, повинні проходити попередній і періодичний медичний огляди, які повинні проводиться в терміни, встановлені Міністерством охорони здоров¢я (додаток №1) до наказу Міністра охорони здоров¢я України № 45 від 31.03.94 г.
2. Кваліфікаційні групи персоналу по електробезпеці
2.1. Робітники і ІТП, що допускаються до обслуговування і експлуатації електричних установок, повинні пройти курсове навчання по спеціальних програмах.
Особам, що успішно здали іспити на знання ПБЕЕС, ПБЕ, ПТЕ присвоюється відповідна кваліфікаційна група по електробезпеці, видається посвідчення, фіксується в спеціальному журналі. Кваліфікаційна група 1 присвоюється особою відповідальною за електрогосподарство підприємства після проведення інструктажу по спеціальній інструкції та щорічній перевірці знань по безпечним методам роботи на обслуговуючій установці (обладнанні).
Присвоєння кваліфікаційної групи 1 фіксується в спеціальному журналі.
Посвідчення видавати не потрібно.
Повторний інструктаж проводиться не рідше одного разу в квартал.
2.2 .Перелік основних професій з вказанням кваліфікаційної групи для роботи в електроустановках до 1000 В приведений в додатку № 1.
2.3. Робітники і ІТП повинні бути навчені практичним навичкам звільнення від струму потерпілих осіб та надання їм першої допомоги.
3. Причини ураження електричним струмом
3.1. Головними причинами ураження людей електричним струмом являються:
- виконання ремонтних робіт під напругою (заміна плавких вставок запобіжників, ремонт пускової апаратури та інше);
- постачання декількох користувачів від загального пускового рубильника з захистом запобіжниками, розрахованими на відключення самого потужного з них;
- виконання робіт без електрозахисних засобів або використання електрозахисних засобів не пройшовших своєчасного випробування;
- невиконання періодичних випробувань (перевірок) величин опору ізоляції електромереж, струмоприймачів та опорів заземлюючих пристроїв;
- користування електроустановками кустарного виробництва, виконаними з порушеннями вимог електробезпеки та ДБН;
- прокладка електричних кабелів по землі без захисту їх від механічних пошкоджень;
- відсутність замикаючих пристроїв на дверцях рубильників, щитів, електрозборочних шаф;
- підвішування електромереж тимчасового електрозабезпечення на висоті над рівнем пола, землі, настилу, менше вимог електробезпеки;
- використання для електропроводок тимчасового електрозабезпечення проводів і кабелів з пошкодженою ізоляцією;
- несвоєчасна перевірка знань та присвоєння кваліфакаційних груп по безпеці персоналу обслуговуючому електроустановки і струмоприймачі;
- малокваліфікований інструктаж робітників, що користуються ручними машинами;
- відсутність контролю з боку майстрів, виконробів за загальнобудівельними робітниками, виконуючими свої обов¢язки поблизу діючих електричних мереж, установок;
- відсутність знаків безпеки, поперджувальних плакатів, сигналізації, тимчасових огороджень місць електротехнічних робіт, блокіровок різного призначення;
- недотримання проекта виконання робіт при організації електрозабезпечення і розміщення електроустановок на будівельному майданчику;
3.2. Безпека обслуговування електроустановок будівельних майданчиків повинна забезпечуватися наступними заходами:
- використання ізолюючих основ (ізоляція людей від електрообладнання, що знаходиться на землі);
- використання пристроїв, розрахованих на живлення від мережі напругою 36 В і нижче, а також мереж з підвищеною частотою струму;
- блокування пристроїв пуску для запобігання помилкових операцій;
- застосування захисних огороджень струмоведучих частин;
- заземлення (нульових корпусів обладнання і елементів електроустановок, які можуть опинитись під напругою);
- дотримання необхідних правил маркування і написів, наявність і використання знаків безпеки і попереджуючих плакатів;
- використанням випробуваних електрозахисних засобів;
- якісним навчанням і своєчасною перевіркою знань ПБЕЕС, ПБЕ, ПТЕ і інструкцій персоналу обслуговуючого електроустановки;
- огородженням токоведучих частин електроустановок або розміщенням їх в місцях, недоступних для проникнення до них;
- використання плавких вставок, розрахованих на струм даного струмоприймача;
- запобіганням індивідуальних пускових пристроїв і захисту від короткого замкнення для кожного струмоприймача;
- недопущення прокладки електромереж і кабелів без захисту їх від механічних пошкоджень і дотику людьми;
- виконання роботи по монтажу, експлуатації і обслуговуванню електроустановок, суворо керуючись ПБЕЕС, ПБЕ, ПТЕ і інструкціями по безпечному веденню даних робіт.
4. Класифікація будівельних майданчиків
по ступені небезпеки ураження електрострумом.
4.1. Сила дії електроструму на організм людини обумовлена рядом причин: величиною напруги частини електроустановки якої дотикається людина, площею дотику тіла з струмоведучими частинами, тривалістю дії струму, станом організму, вологістю одягу і тіла. Ступінь важкості електротравм залежить від умов при яких людина попала під напругу, тому від відношення можливості ураження людей електричним струмом приміщення поділяються на три групи:
І. Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю однієї із наступних умов;
- вологості (вологість перевищує 70%) або струмопровідного пилу;
- струмопровідної підлоги (металеві, земляні, залізобетонні, цегляні);
- високої температури (довгий час перевищує +300);
- можливості одночасного дотику людини до маючих з¢єднання з землею металоконструкцій будинку, технологічних апаратів, механізмів з однієї сторони і до металевих корпусів електрообладнання – з другої.
ІІ. Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї із наступних умов створюючих особливу небезпеку;
- особливої вологості (вологість близька до 100% стеля, стіни, підлога і предмети, які знаходяться в приміщенні покриті вологою;
- хімічно активного середовища, де за умовами виробництва, постійно утримуються пари руйнуючі ізоляцію електрообладнання;
- наявність одночасно двох або більше умов підвищеної небезпеки.
ІІІ. Умови без підвищеної небезпеки ураження людей електричним струмом; відсутність умов створюючих підвищену або особливу небезпеку.
4.2. По ступені небезпеки ураження електричним струмом будівельні об¢єкти слід відносить до категорій вказаних в додатку № 2.
4.3. Визначення категорійності ділянок будівельних майданчиків в відношенні можливості ураження людей електричним струмом повинні виконувати електрики, спільно з особою відповідальною за електрогосподарство організації, виходячи з місцевих умов в відопвідності ПБЕЕС, ПБЕ, ПТЕ.
4.4.В залежності від категорії приміщень або ділянок будівельних робіт ПТЕ встановлює малу напругу, яка відповідає категоріям безпеки:
- 42 В для приміщень з підвищеною небезпекою;
- 12 В для приміщень особливо небезпечних.
Напруга вище 42 В являється небезпечною для всіх категорій приміщень і ділянок будівельних майданчиків.
5. Вимоги електробезпеки
5.1. При виконанні електричних мереж на будівельному майданчику необхідно передбачити можливість відключення всіх електроустановок в межах окремих об¢єктів і ділянок робіт. Також необхідно передбачити замикання відключаючих пристроїв з метою вилучення можливості включення їх сторонніми особами.
5.2. Роботи пов¢язані з приєднанням (від¢єднанням) проводів, ремонтом, наладкою, профілактикою та випробуванням електроустановок, повинні виконуватися електротехнічним персоналом, атестованим в обсязі ІІІ кваліфакаційної групи по електробезпеці.
Встановлення запобіжників і електричних ламп повинне виконуватись електромонтером, з використанням засобів індивідуального захисту, а при можливості при повному знятті напруги.
5.3. Монтажні і ремонтні роботи на електричних мережах і електроустановках повинні виконуватись після повного зняття з них напруги та при здійсненні заходів по забезпеченню безпечного виконання робіт.
5.4. При зберіганні, перевірці, видачі для роботи та експлуатації ручних електричних машин, понижуючих трансформаторів, петерворювачів частоти і переносних світильників повинні дотримуватись вимоги ПБЕЕС.
5.5 .При виконанні роботі поза приміщеннями в усіх випадках, а в приміщеннях в умовах підвищеної небезпеки ураження працівників електричним струмом необхідно використовувати ручні електричні машини ІІІ і ІІ класів.
- ІІ – машини на номінальну напругу не вище 42 В у яких всі деталі находяться під напругою, мають подвійну або посилену ізоляцію, такі машини не мають пристроїв для заземлення;
- ІІІ – машини на номінальну напругу не вище 42 В у яких ні внутрішні, ні зовнішні ланцюги не находяться під іншою напругою.
При роботі з електричними машинами ІІ класу необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту.
5.6.При наявності особливо небезпечних умов ураження працюючих електричним струмом слід користуватися тільки електричними машинами класу ІІІ з застосуванням діелектричних перчаток, галош, килимів.
5.7. Ручна електрична машина І класу на номінальну напругу вище 42 В з робочою ізоляцією всіх деталей що знаходяться під напругою може використовуватись тільки при умові робіт без підвищеної небезпеки ураження людей електричним струмом.
Така машина повинна мати кабель з заземляючою жилою і штепсельною розеткою з заземляючим контактом, забезпечуючим випереджаюче замкнення заземляючого контакта при включенні і більш пізднє розімкнення його при виключенні.
5.8. З метою забезпечення безпеки людей при порушенні ізоляції струмоведучих частин електроустановок одним з головних захисних заходів є захисне заземлення і занулення. В електроустановках з ізольованою нейтраллю джерела живлення, повинно бути виконано занулення. Використання в установках з глухо заземленою нейтраллю заземлення корпусів електроприймачів без їх занулення забороняється.
5.9. Вимикачі, рубильники та інші комутаційні електричні апарати, що використовуються на будівельному майданчику або встановлені на виробничому обладнанні і машинах, повинні бути в захисному виконанні.
5.10. Струмопровідні частини електроустановок повинні бути ізольовані, огороджені на опорах на висоті над рівнем землі підлоги, настилу, не менше:
- 2,5 – над робочими місцями;
- 3,5 – над проходами;
- 6,0 – над проїздами.
5.11.Монтаж і експлуатація електропроводок і електротехнічних виробів повинні виключати можливість теплових проявів електричного струму, які можуть привести до загорання ізоляції або поруч з горючими матеріалами.
5.12. Захист електричних мереж і електроустановок будівельних майданчиків від струмів міжфазного короткого замикання і замикання на корпус повинен бути забезпечений за допомогою запобіжників з каліброваними вставками або автоматичних вимикачів.
5.13 .Світильники штучного освітлення напругою 127 і 220 В повинні встановлюватись на висоті не менше 2,5 м від рівня землі, підлоги, настилу; при висоті підвісу менше 2,5 м, світильники повинні приєднуватися до мережі напругою не вище 42 В.
5.14. Електрозварювальні роботи повинні виконуватись відповідно до вимог пожежної безпеки при виконанні зварювальних та інших вогневих робіт, правил пожежної безпеки України.
5.15. Електрозварювальна установка повинна бути приєднана до елементу живлення через рубильник і запобіжний або автоматичний вимикач.
5.16. Ручна дугова електрозварка повинна виконуватись з використанням двох проводів, один з яких слід приєднати до електродотримача, а другий (зворотний) до зварюючої деталі. При цьому зажим вторинної обмотки зварювального трансформатора до якого приєднаний зворотний провід, повинен бути заземлений (занулений).
5.17. В якості зворотнього провода, переносного до зварювального виробу, не дозволяється використовувати провода мережі заземлення, труби санітарно-технічних мереж (водопровід, газопровід та інш.) металеві конструкції будинків, технологічне обладнання.
5.18. На протязі всього часу експлуатації електроустановок на будівельних майданчиках повинні встановлюватись знаки безпеки по ГОСТ 12.4.026-76 “Знаки безпеки”.
5.19. монтажні роботи в охоронній зоні діючих повітряних ЛЕП слід виконувати під безпосереднім керівництвом ІТП, відповідального за безпечне виконання робіт, при наявності письмового дозволу організації володаря лінії і наряд-дозволу, визначаючого безпечні умови робіт. Наряд-дозвіл на виконання будівельно-монтажних повинен бути затверджений головним інженером та виданий особою, відповідальною за стан електрогосподарства організації, відповідальному керівнику роботами.
5.20. Охоронною зоною вздовж ПЛ, є ділянка землі і простору, заключеною між вертикальними площинами, що проходять через паралельні прямі, стоячі від крайніх проводів на відстані, м.
Для ліній напругою: до 1 КВ – 2
від 1 до 20 кВ включно – 10
35 КВ – 15
110 КВ – 20
150 КВ – 25.
5.21. Перед початком роботи будівельних машин в охоронній зоні повітряної ЛЕП повинно забезпечуватись зняттям напруги з ПЛ. При наявності обгрунтованої неможливості зняття напруги з повітряної ПЛ роботу будівельних машин в охоронній зоні ПЛ дозволяється виконувати при умові виконання вимог передбачених п.5.20 і п.п.5.22.-1-5.22.2. даної інструкції.
Відстань від підйомної або висувної частини будівельної машини при будь якому її положенні до вертикальної площини, утвореної проекцією на землю найближчого проводу, що знаходиться під напругою повітряної ЛЕП, повинно бути не менше вказаного в додатку № 3.
5.22. Допускається робота будівельних машин безпосередньо під проводами повітряної ПЛ що знаходиться під напругою 110 КВ та вище, при умові, що відстань від підйомної або висувної частини машини, а також від переміщуємого нею вантажу, що знаходиться в будь якому положенні, до найближчого проводу повинна бути не менше вказаного в таблиці для відповідної напруги:
5.22.1. Машиніст вантажопідіймальної машини повинен мати кваліфікаційну групу по електробезпеці не нижче ІІ.
5.22.2. Корпуси вантажопідіймальних машин за виключенням машин на гусеничному ходу повинні бути заземлені при допомозі переносного заземлення.
5.23. Неізольовані струмопровідні частини електроустановок (провод, шини, зажими і клеми машин і апаратів та інш.) повинні бути захищені надійним огородженням. Забороняється залишати під напругою неізольовані кінці проводів або кабелів після демонтажу освітлювальної арматури, електродвигунів та інших струмоприймачів.
5.24. Всі пускові пристрої повинні знаходитись в положенні, виключаючому можливість пуску машин і механізмів сторонніми людьми.
5.25. На електрошафах повинні бути нанесені написи: назва, номер шафи, напруга, “включено”, “виключено”, на внутрішній стороні дверці нанесена схема підключення струмоприймача. На електрорубильниках нанесені написи: назва, номер рубильника, його призначення “включено” і “виключено”. На зборках і рубильниках, а також корпусах іншого електрообладнання повинен бути нанесений знак безпеки “Обережно! Електрична напруга!”.
5.26.До одного електрорубильника дозволяється підключати не більше одного струмокористувача.
5.27. У випадку припинення подачі струму рубильники необхідно виключити, для уникнення самовимушеного пуску електродвигунів, залишившись у включеному положенні.
5.28 Дверці електрошаф, рубильників та інших електроустановок повинні надійно замикатися.
5.29 .Патрони для електроламп, що використовуються на будівельному майданчику, повинні бути виконані з фарфору або негорючої пластмаси.
5.30. Забороняється використовувати стаціонарні світильники в якості ручних переносних ламп.
Переносні лампи по своїй конструкції повинні бути тільки заводського виготовлення та виключати можливість дотику до струмопровідних частин. Для переносних світильників напруга повинна бути не вище 42 В.
Ручний переносний світильник повинен мати металеву сітку для захисту лампи і шланговий провід з вилкою виключаючою можливість її включення в розетку, приєднану до електромережі напругою вище 42 В.
5.31. Підключити струмокористувачі до електромережі шляхом скручування проводів (з¢єднання кінців проводів) категорично забороняється.
5.32 .Штепсельні розйоми, застосовані на напрузі до 42 В по своєму конструктивному виконанню повинні відрізнятися від звичайних штепсельних розйомів, назначених для напруги 127/220 В та виключити можливість помилкового їх включення.
5.33. Живлення світильників і струмокористувачів вимагаючих напруги 42 В і нижче, повинно здійснюватись при допомозі переносних понижуючих трансформаторів (12-38 В). Категорично забороняється використовувати автотрансформатори, дросельні катушки і реостати для отримання зниженої напруги.
5.34. Забороняється користуватися ручними електричними машинами на відкритих місцях під дощем, снігом, а також обробляти обмерзлі або мокрі деталі, так як це може привести до ураження струмом.
5.35. Прожектори для освітлення робочих місць і складів матеріалів дозволяється встановлювати тільки на спеціально призначених для цієї мети вишках.
5.36. Забороняється встановлювати прожектори на побутових приміщеннях. Кут нахилу світової осі прожектора повинен виключати осліплюючу дію світового потоку на працюючих.
5.37. Прожектори повинні мати ціле захисне скло, а корпуси їх повинні бути заземлені (занулені).
5.38. Захисні окуляри використовуються:
- при заміні запобіжників;
- при пайці, зварюванні (на проводах, шинах, кабелях, варці і розігріві мастик і заливці нею кабельних муфт та інше);
- при роботі з електролітом і обслуговуванні акумуляторних батарей;
- при проточці і шліфовці кілець колекторів;
- при заточці інструменту та інших роботах пов¢язаних з небезпекою пошкодження очей.
5.39 .Випробування електрозахисних засобів проводять у відповідності з нормами та термінами указаними в додатку № 4.
5.40. Випробування ізоляції мереж і електрообладнання виконують згідно норм та періодичності вказаних в додатку № 5.
